- невміч
- присудк. сл., діал.Не під силу; несила.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невміло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
невміч — прислівник незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
невміло — неумі/ло. Присл. до невмілий, неумілий … Український тлумачний словник
невмілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
невмілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
невміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
невмѢстность — невміння, неосвіченість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
невмілий — 1) (який не має достатнього вміння; зроблений без уміння), невправний, недотепний; некваліфікований, неграмотний, безграмотний (про фахівця з якої н. галузі, його роботу / її висліди); безрукий (невмілий, незграбний у роботі) Пор. недосвідчений… … Словник синонімів української мови
невмілий — неумі/лий, а, е. 1) Неповороткий, незграбний у рухах. || Який не має достатнього уміння, досвіду. || Який не дістав навиків, не вміє робити що небудь. || у знач. ім. невмі/лий, лого, ч. Той, хто не вміє робити що небудь. 2) Зроблений без уміння … Український тлумачний словник
невмілість — неумі/лість, лості, ж. Властивість за знач. невмілий, неумілий … Український тлумачний словник